9 БЕРЕЗНЯ. З днем народження, Тарасе! Сьогодні ми знову приходимо до тебе, як на прощу, як на сповідь, як на покуту, і питаємо поради: чи так живемо? «І мене в сім’ї великій, в сім’ї вольній, новій, не забудьте пом’янути незлим, тихим словом…» – звертався ти до нас, нині сущих, з проханням-молитвою, з проханням-пересторогою. Це та сім’я, яка нині простує своїм хресним шляхом до свободи, придавлена жорстоким московським чоботом; що втрачає щоденно свій цвіт, та не здається. Дякуємо, Тарасе, що завжди разом зі своєю Україною. Ти – наше підтвердження перед людством, ти завжди попереду. До тебе ми будемо доростати всім своїм життям.
З життя нашого навчального закладу