Завантажити
«Знедолена природою дитина не повинна знати,
що вона малоздібна, що у неї слабкий розум, слабкі сили.
Виховання такої дитини має бути у сто разів ніжнішим, чуйнішим, дбайливішим.»
В.О. Сухомлинський
Що таке інклюзія?
Інклюзія (від англійського слова inclusion – включення) – процес збільшення ступеня участі всіх громадян у соціальному житті.
Інклюзивне навчання – це система освітніх послуг, що ґрунтується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права здобувати її за місцем проживання, що передбачає навчання дитини з особливими освітніми потребами в умовах загальноосвітнього закладу.
У ліцеї № 1 імені Івана Франка створюються сприятливі умови для навчання дітей з особливими освітніми потребами. Відкрито шість класів (сім учнів з ООП) з інклюзивною формою навчання, у яких працює команда супроводу. Психолог та логопед забезпечують корекційно-розвиткові заняття, асистент учителя супроводжує учня під час занять. Ліцей співпрацює з інклюзивно-ресурсним центром ДМР, де можуть отримати консультації батьки, педагогічні працівники з питань роботи з дітьми, що мають особливі освітні потреби. Також у ліцеї розроблені адаптовані відповідні навчальні програми та плани, створені належні умови для навчання та перебування дитини з особливими освітніми потребами.
Ресурсна кімната для проведення корекційно-розвиткових занять
Спеціальні засоби корекції психофізичного розвитку дитини з ООП
Заняття з дітьми з особливими освітніми потребами (педагогічний патронаж)
Інклюзивне навчання 2024/2025: ключові аспекти та важливі напрями роботи
Реформування інклюзивного навчання
Національна стратегія розвитку інклюзивного навчання на період до 2029 року: огляд інновацій
У червні 2024 року Кабінет Міністрів України ухвалив Національну стратегію розвитку інклюзивного навчання на період до 2029 року, а також затвердив операційний план заходів для її реалізації у 2024–2026 роках. Цей стратегічний документ відображає новий підхід до політики у сфері освіти, спрямований на створення безпечного, доступного та якісного освітнього середовища для всіх, незалежно від індивідуальних особливостей людини. Стратегія передбачає як підвищення рівня інклюзивності навчальних закладів, так і вдосконалення умов для надання освітніх послуг дітям з особливими освітніми потребами. У цьому матеріалі ми підготували огляд ключових положень Національної стратегії та детально розглянули основні етапи її впровадження.
Зміни до Положення про ІРЦ
У липні 2024 року Міністерство освіти і науки України винесло на громадське обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Положення про інклюзивно-ресурсний центр». Цей документ спрямований на вдосконалення організації роботи інклюзивно-ресурсних центрів та розширення їхніх можливостей для надання якісної допомоги дітям з особливими освітніми потребами.
У статті «Зміни до Положення про ІРЦ: огляд проєкту постанови КМУ» ми проаналізували запропоновані новації, зокрема щодо загальних принципів функціонування ІРЦ, порядку проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку особи з ООП, а також умов і вимог до призначення кваліфікованого кадрового складу для реалізації завдань інклюзивної освіти.
Утворення та функціонування спеціальних класів у ЗЗСО
Наказом МОН від 22.08.2024 №1182 затверджено Порядок утворення та умови функціонування спеціальних класів у закладах загальної середньої освіти. Цей нормативний акт зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.09.2024 за № 1408/42753 й набуває чинності з 01.09.2025. Згідно з положеннями наказу, спеціальні класи – це окремі класи, що утворюються у закладах загальної середньої освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами у спеціально створених умовах з урахуванням їх індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів. У статті «Нові підходи до інклюзивного навчання: спеціальні класи для учнів із ООП» ми детально розглянули ключові аспекти цього нормативного акту, зокрема:
- порядок утворення та функціонування спеціальних класів і зарахування учнів із ООП;
- гранична наповнюваність спеціальних класів;
- організація освітнього процесу у спеціальних класах;
- індивідуальна освітня траєкторія учнів спеціального класу;
- вимоги до педагогічних працівників.
Порядок організації інклюзивного навчання
Організаційні засади навчання учнів із ООП у закладах загальної середньої освіти за інституційною (очною (денною)) формою здобуття освіти затверджені Постановою КМУ від 15.09.2021 №957 (зі змінами). У статті «Новий Порядок організації інклюзивного навчання: коротко про головне» ми детально розглянули цей документ, зокрема звернули увагу на визначення та особливості рівнів підтримки дітям із ООП, вимоги до зарахування їх до школи та основні функції і повноваження закладу освіти.
Порядок організації інклюзивного навчання у закладах дошкільної освіти, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2019 № 530 (зі змінами). У цьому матеріалі ми розглянули основні положення цього документа, які стосуються запровадження інклюзивної моделі навчання для вихованців з ООП, забезпечення спеціальних умов для їхнього розвитку, а також підготовки педагогічних працівників до роботи в інклюзивних групах.
Організація освітнього процесу учнів із ООП в закладах загальної середньої освіти у 2024/2025 навчальному році
У листі МОН від 03.09.2024 №6/679-24 надано рекомендації щодо особливостей організації освітнього процесу осіб з особливими освітніми потребами в закладах загальної середньої освіти у 2024/2025 навчальному році. Цей документ визначає основні підходи та напрями роботи, спрямовані на забезпечення доступності, якості та ефективності освітніх послуг для дітей з ООП. У цьому матеріалі ми підготували огляд ключових аспектів, викладених у листі, зокрема:
- пріоритетні напрями роботи закладу освіти;
- організація освітнього процес;
- надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг;
- кадрове забезпечення.
Оцінювання результатів навчання учнів із ООП
У серпні 2024 року МОН спільно з Українським інститутом розвитку освіти презентували методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів із ООП. Цей документ містить практичні інструменти та поради, які дозволять в умовах інклюзивного навчання адаптувати освітній процес до індивідуальних потреб кожної дитини та відстежувати її прогрес. У цьому матеріалі ми підготували огляд основних аспектів цих рекомендацій, зокрема:
- організаційні засади;
- особливості здійснення формувального оцінювання;
- особливості проведення поточного та підсумкового оцінювання.
Організація роботи з вивчення наявних компетенцій для надання освітньої підтримки учням із ООП
Процес вивчення наявних компетенцій школярів та надання їм підтримки в освітньому середовищі здійснюється відповідно до визначеної методології, яка враховує індивідуальні особливості дитини та її потреби. У статті «Організація інклюзивного навчання: порядок дій щодо визначення освітніх труднощів І рівня школярів із ООП» ми детально розглянули відповідний алгоритм, яким може скористатись заклад освіти. Він базується на принципах дотримання інтересів дитини, індивідуального підходу до її навчання, об’єктивності в оцінюванні освітніх труднощів, партнерської взаємодії з батьками та забезпечення конфіденційності інформації.
Команда психолого-педагогічного супроводу дітей із ООП
Ефективність та якість інклюзивного навчання значною мірою залежать від злагодженої командної роботи закладу освіти, батьків та залучених фахівців. Саме тісна співпраця між усіма сторонами дозволяє створити комфортне освітнє середовище, яке сприяє розвитку потенціалу учнів із ООП, формуванню толерантної атмосфери у колективі та їх успішній інтеграції в суспільство.
У статті «Як організувати ефективну роботу команди психолого-педагогічного супроводу школярів із ООП» ми підготували алгоритм дій керівника закладу освіти та детально розглянули ключові аспекти організації діяльності шкільної Команди супроводу.
Комплексна психолого-педагогічна оцінка розвитку дитини
Висновок про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини є одним із ключових документів, який лежить в основі організації та реалізації інклюзивного навчання у закладі освіти. Цей документ надає всебічну характеристику рівня розвитку дитини, визначає її освітні та соціальні потреби, а також включає конкретні рекомендації й стратегії підтримки, які сприяють побудові ефективного освітнього процесу з урахуванням індивідуальних особливостей. У статті «Комплексна психолого-педагогічна оцінка розвитку дитини: організація та оформлення висновку» ми підготували вибірковий огляд Положення про інклюзивно-ресурсний центр, який визначає порядок проведення комплексної оцінки розвитку дитини, узагальнення та оформлення її результатів.
Оцінка якості інклюзивного навчання
Підвищення якості інклюзивного навчання неможливе без комплексного, об’єктивного та неупередженого аналізу різноманітних факторів і показників, які впливають на освітній процес. Водночас універсальних правил і єдиного інструментарію для проведення моніторингу не існує, оскільки кожна школа має свої особливості. Це стосується не лише інфраструктури чи ресурсів, а й кількості учнів із особливими освітніми потребами, які можуть потребувати різних рівнів підтримки та індивідуального підходу.
З огляду на це, ми підготували матеріал «Оцінювання ефективності інклюзивного навчання: напрями та складові», у якому розглянули рекомендації Державної служби якості освіти та запропонували декілька практичних порад для освітян.
Ведення документації з питань інклюзивного навчання
Орієнтовний перелік документів, які мають бути створені та використовуватись у школі
Ретельне опрацювання чинної законодавчої бази та правильне ведення ділової документації щодо навчання учнів із особливими освітніми потребами дозволяє забезпечити ефективну співпрацю між усіма сторонами, відповідальними за організацію цієї системи освітніх послуг.
Ретельне опрацювання чинної законодавчої бази та правильне ведення ділової документації щодо навчання учнів з ООП дозволяє забезпечити ефективну співпрацю всіх осіб, відповідальних за організації цієї системи освітніх послуг. Аби допомогти освітянам оптимізувати цей трудомісткий та доволі складний процес, ми підготували статтю «Організація інклюзивного навчання: ведення документації в закладі освіти», в якій запропонували орієнтовний перелік документів, що мають бути створені та використовуватись у школі для належного обліку та управління процесом інклюзивного навчання.
Індивідуальна програма розвитку учня з ООП
Індивідуальна програма розвитку дитини є вичерпним та ефективним документом, який визначає зміст навчання дітей з особливими освітніми потребами, забезпечує якісне надання освітніх послуг учням із ООП, сприяє розкриттю їхнього потенціалу та забезпечує прогрес їхнього розвитку. У статті «Індивідуальна програма розвитку учня з ООП: поради щодо складання та реалізації» ми підготували огляд структури цього документа та детально розглянули кожний його компонент,
Індивідуальний навчальний план учня з ООП
Індивідуальний навчальний план є важливим інструментом, який допомагає адаптувати освітній процес до індивідуальних потреб кожного учня, дозволяючи йому максимально розкрити свій потенціал та досягти успіхів у навчанні. У цій статті ми підготували декілька практичних порад щодо розробки цього документа, зокрема розглянули такі аспекти:
- вимоги до складання ІНП та послідовність підготовки;
- адаптація та модифікація навчальних програм;
- компоненти індивідуального навчального плану.
Асистент вчителя та асистент дитини
Рекомендації щодо роботи асистента вчителя та асистента учня викладено у листах МОН від 06.09.2022 №1/10258-22 та від 31.08.2023 №1/13094-2. Тож на їх основі ми підготували матеріал, де розглянули особливості діяльності цих фахівців в умовах дистанційного навчання під час воєнного стану та недопущення порушення їхніх трудових прав.
Асистент вчителя
Асистент вчителя є однією з ключових фігур, від якої залежить ефективність надання цієї системи освітніх послуг. Які вимоги встановлено до цієї посади та як атестується педагог? Які функції він матиме виконувати та що не входить до його повноважень? Яку документацію він має складати? Відповіді на ці та багато інших запитань ви знайдете у таких статтях:
- Робота асистента вчителя: обов’язки та ведення документації;
- Документація для асистента вчителя: коротко про головне;
- Учитель та його асистент: особливості взаємодії.
Асистент дитини з ООП
Для успішної реалізації завдань інклюзивного навчання може знадобитися додаткова допомога. Хто має право підтримувати дитину під час навчання, допомагати їй долати труднощі та стресові ситуації? Які завдання виконує ця людина та на яких підставах організовується взаємодія у закладі освіти? У цих статтях ми розглянули права та обов’язки помічника, друга та союзника інклюзивного навчання – асистента дитини з ООП:
Асистент дитини з ООП: вимоги, функції та обов’язки;
Асистент дитини в інклюзивному класі: обов’язки та особливості роботи.
Організація освітнього процесу
Залучення кожної дитини з особливими освітніми потребами до навчання та гнучкість дидактичних підходів є основними цілями та завданнями інклюзивної освіти. Чітко побудована структура уроку, конструктивна взаємодія вчителя та школярів дозволяє освітньому процесу проходити ясно, виразно та ефективно. У цих статтях ми підготували декілька порад, які допоможуть спланувати та провести якісний урок в інклюзивному класі:
- 3 ефективні стратегії роботи вчителя в інклюзивному класі;
- Алгоритм проведення уроку для учнів з ООП;
- Інклюзія на дистанційці: як організувати ефективне навчання для дітей з ООП;
- Робимо онлайн-уроки інклюзивними;
- Як адаптувати освітню програму для дитини з ООП;
- Лайфхаки для роботи з гіперактивними учнями;
- Методика Нумікон – універсальний спосіб навчити математики кожну дитину;
- Методика глобального читання – універсальний спосіб навчити кожну дитину.
Уряд ухвалив Національну стратегію для забезпечення якісного інклюзивного навчання
Міністерством освіти і науки України розроблено Національну стратегію розвитку інклюзивного навчання на період до 2029 року та операційний план з її реалізації на 2024–2026 роки.
7 червня 2024 року акт підтримано на засіданні КМУ.
Мета Національної стратегії — створити умови для доступу до якісної освіти кожного здобувача відповідно до його індивідуальних потреб та можливостей.
Ключовою проблематикою на сьогодні є недостатньо інклюзивне та безбар’єрне освітнє середовище, нерівний доступ до якісного інклюзивного навчання в територіальних громадах, низький рівень сприйняття суспільством багатоманітності людини.
Що передбачає Національна стратегія?
У стратегії йдеться про впровадження єдиної та ефективної державної системи для якісного інклюзивного навчання через:
• індивідуалізацію навчання з урахуванням здібностей і потреб кожного;
• сприяння соціальній інтеграції, толерантності та розуміння багатоманітності;
• розвиток потенціалу здобувачів для досягнення максимальних результатів;
• зменшення дискримінації в освітньому процесі;
• підтримку педагогів необхідними ресурсами для ефективного інклюзивного навчання;
• допомогу органам місцевого самоврядування у запровадженні політик інклюзії;
• забезпечення гнучкого переходу між закладами різних типів і рівнів освіти.
Реалізація Плану заходів передбачає: вдосконалення системи моніторингу, підвищення якості послуг інклюзивно-ресурсних центрів, створення інклюзивного середовища у закладах освіти, їхнє ресурсне забезпечення та підвищення компетентностей педагогів.
Ухвалення Національної стратегії сприятиме впровадженню інклюзивного підходу та забезпеченню рівного доступу до якісного навчання в Україні відповідно до найкращих практик.
Асистент вчителя й асистент дитини: особливості роботи в новому навчальному році
У листі МОН від 03.09.2024 №6/679-24 надано рекомендації щодо особливостей організації освітнього процесу осіб з особливими освітніми потребами в закладах загальної середньої освіти у 2024/2025 навчальному році. Цей документ охоплює загальні аспекти інклюзивного навчання, а детальні рекомендації щодо роботи асистента вчителя та асистента учня викладено у листах МОН від 06.09.2022 №1/10258-22 та від 31.08.2023 №1/13094-2. Тож на їх основі ми підготували огляд особливостей діяльності цих фахівців в умовах дистанційного навчання під час воєнного стану та недопущення порушення їхніх трудових прав.
Робота асистента вчителя
Відповідно до Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників асистент вчителя є педагогічним працівником, на якого поширюються державні гарантії, визначені Законом України «Про освіту». Згідно зі ст. 22 Закону України «Про повну загальну середню освіту» на посаду асистента вчителя за трудовим договором приймається особа, яка:
- має педагогічну освіту, вищу освіту та/або професійну кваліфікацію;
- вільно володіє державною мовою (для громадян України) або володіє державною мовою в обсязі, достатньому для спілкування (для іноземців та осіб без громадянства);
- має моральні якості та фізичний і психічний стан здоров’я, який дозволяє виконувати професійні обов’язки.
Норма ставки асистента вчителя складає 1 ставку на інклюзивний клас, а його педагогічне навантаження становить 25 годин на тиждень. Він атестується згідно з Положенням про атестацію педагогічних працівників і за її результатами:
- встановлюється відповідність/невідповідність займаній посаді;
- підвищується (підтверджується) тарифний розряд у діапазоні 10-12 (додаток 6 до наказу МОН від від 26.09.2005 №557).
Присвоєння кваліфікаційної категорії за цією посадою не передбачено.
Асистент вчителя, який є учасником команди психолого-педагогічного супроводу, забезпечує індивідуалізацію освітнього процесу для дитини з ООП. В умовах дистанційного навчання, пов’язаного з воєнним станом, його роль у забезпеченні якісного інклюзивного навчання значно посилюється. Під час організації освітнього процесу спільно з учителями він має виконувати функції, які визначені у посадовій інструкції та у положенні про команду психолого-педагогічного супроводу дитини:
- здійснення в межах свого педагогічного навантаження індивідуального онлайн-підключення у позаурочний час, надання додаткових пояснень, виконання разом з дитиною домашніх завдань, які були їй не зрозумілі;
- забезпечення реалізації індивідуальної програми розвитку та індивідуального навчального плану дитини (за наявності);
- забезпечення комунікації закладу освіти та законних представників дитини, у тому числі завчасне попередження про зміни розкладу;
- вибір технологій дистанційного навчання, підготовка індивідуальних завдань та адаптація навчальних матеріалів відповідно до потенційних можливостей учня, консультування батьків щодо їх використання;
- асистування вчителя під час проведення дистанційних занять (допомога під час поділу учнів на пари і групи в ZOOM-конференціях, приєднання до будь-якої пари/групи в будь-який момент, виправлення помилок, слідкування за підняттям рук учнів, вмикання та вимикання мікрофону, включення демонстрації екрану для показу презентацій та відео, спостереження за чатом та надання відповідей на запитання учнів та батьків, які виникають під час уроку);
- асистування вчителю при роботі з учнями, які потребують І рівня підтримки в закладі освіти, у тому числі зі школярами, які перебувають за кордоном чи на тимчасово окупованих територіях, у яких відсутній доступ до онлайн занять або наявні психологічні травми;
- надання учню та його законним представникам рекомендацій щодо дотримання норм при користуванні комп’ютерною технікою та організації робочого місця;
- ведення щоденника спостережень за дитиною з ООП з метою відстеження динаміки розвитку та оцінки рівня досягнення цілей навчання, зазначених в ІПР;
- створення індивідуального портфоліо учня з ООП.
В умовах воєнного стану всі педагогічні працівники мають право на організацію освітнього процесу в безпечній формі, збереження місця роботи та середнього заробітку. З огляду на зазначене, МОН наголошує на недопущенні порушення трудових прав (скорочення посад, звільнення, невиплата заробітної плати) асистентів вчителів та на необхідності здійснювати оплату праці за наявності організаційних і технічних можливостей для виконання завдань, передбачених посадовою інструкцією.
Робота асистента учня (дитини)
Асистент учня (дитини) не є педагогічним працівником та не призначається на посаду керівником закладу освіти, а лише допускається до освітнього процесу для виконання його функцій за умови дотримання відповідних умов. Ключові вимоги та порядок його допуску до освітнього процесу у закладах дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти регламентовані наказом МОН від 17.11.2021 №1236. Згідно з документом асистентом може бути:
- один із батьків дитини (інший законний представник);
- уповноважена батьками особа;
- соціальний робітник (фахівець, який надає базову соціальну послугу).
У разі, якщо асистентом дитини з ООП є соціальний робітник, його послуги можуть бути надані за рахунок бюджетних коштів (наказ Мінсоцполітики від 23.12.2021 №718 «Про затвердження Державного стандарту соціальної послуги супроводу під час інклюзивного навчання»). Цим Державним стандартом визначено основні дії та заходи, що становлять зміст соціальної послуги «супровід під час інклюзивного навчання» та передбачають:
- допомогу в самообслуговуванні;
- підтримку у спілкуванні та комунікації з дітьми, педагогами та іншими особами;
- організацію харчування та допомогу у прийнятті їжі;
- організацію пересування та допомогу під час пересування;
- спостереження за станом здоров’я, допомогу в проведенні необхідних процедур;
- допомогу під час занять у гуртках, секціях, клубах, культурно-освітніх, спортивно-оздоровчих, науково-пошукових об’єднаннях на базі закладів освіти;
- допомогу під час ігрової діяльності для дітей дошкільного віку, інших видів діяльності під час освітнього процесу;
- допомогу під час здійснення рухової активності;
- організацію денного відпочинку (сну) у закладах дошкільної освіти.
Зміст соціальної послуги та її обсяг для кожного отримувача соціальної послуги визначаються індивідуально залежно від результатів оцінювання індивідуальних потреб та зазначаються в індивідуальному плані.
Згідно з наказом МОН від 17.11.2021 №1236 однією з вимог до асистента учня (дитини) для допуску до освітнього процесу є обов’язкове проходження ним спеціальної підготовки, що підтверджується відповідним документом, виданим суб’єктом надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації.
Отже, якщо батьки бажають самостійно здійснювати супровід своєї дитини в освітньому процесі та виконувати функції асистента учня (дитини) у якості соціального робітника, вони можуть пройти відповідну підготовку:
- в центрі соціальних служб;
- обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти;
- іншого суб’єкта надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації.
Слід зауважити, що на сьогодні немає затвердженого державою зразка сертифікату про проходження відповідної підготовки асистентом учня (дитини). Такий документ видається суб’єктом освітньої діяльності у довільній формі та визнається закладом освіти.
Навчання дітей з ООП: адаптація та модифікація навчальних програм
ЩО ТАКЕ МОДИФІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
Адаптація – це стратегії, що допомагають дитині з ООП засвоювати ті самі обсяги знань, що і її однокласники в інклюзивному класі. Тоді як модифікація – це зміна (зазвичай, спрощення) змісту предмету, програми викладання та, у результаті, рівня знань та навичок, які має опанувати дитина впродовж навчання.
Якщо у випадку адаптації зміст навчання відповідає рівню знань та навичок, що отримує весь клас, то модифікація – це змога дитині з ООП брати участь у навчальній діяльності, хоча рівень засвоюваних знань може не відповідати віковим особливостям учнів класу класу, у якому вона навчається.
ФУНКЦІЇ ПЕДАГОГІВ І АСИСТЕНТІВ
Для навчання учнів з особливими освітніми потребами працюють одразу кілька фахівців, і координація їхньої роботи важлива для успіху. Зазвичай із дитиною, окрім учителя, працюють асистент учителя, психолог, корекційні педагоги.
Найбільше навантаження лягає на плечі асистента вчителя, адже це людина, яка найбільше відслідковує реакції та специфіку поведінки учня з ООП, спостерігає, розуміє його потреби та методи їхнього задоволення. З іншого боку, цей фахівець має бути обізнаний із навчальними планами класу з кожного предмету.
Функції асистента вчителя:
- знати особливості кожного учня з ООП у класі;
- пам’ятати всі потрібні адаптації для кожної з таких дітей;
- бути обізнаним у змісті навчальної програми з кожного предмету, що викладається в класі, а також усіх розділів освітньої програми загалом;
- відслідковувати календарно-тематичне планування предметів;
- знати й дотримуватися всіх модифікацій навчальних програм для учнів з ООП, якими опікується в класі.
- заздалегідь вивчати зміст кожного уроку, на якому є дитина з ООП;
- розробляти та виготовляти додаткові матеріали, адаптовані чи модифіковані під потреби дитини.
- комунікувати з учителем, корекційними педагогами та батьками, а також допомагати дитині із соціальною комунікацією в класі;
- над розробленням модифікованих програм (так само, як і над форматом адаптацій) асистенти працюють не самостійно, а разом з учителем.
Як часто треба обговорювати навчання дитини з ООП
Обговорювати питання навчальної практики таких дітей треба щонайменше раз на тиждень. Тоді як аналізувати їхні досягнення в навчанні та соціалізації, потрібно щоденно, до чи після уроків. Ця структурна робота дає змогу планувати уроки та готувати адаптовані чи модифіковані навчальні матеріали заздалегідь, за кілька тижнів до уроку з певної теми.
Роль психологів та корекційних фахівців
Їхня роль – у відслідковуванні емоційних та психологічних реакцій на навчальні заходи та надання рекомендацій щодо підтримки учнів з ООП у школі. Вчителі та асистенти можуть дотримуватися або не дотримуватися цих рекомендацій, але тільки комплексна робота з дитиною з ООП забезпечить максимальний ефект у засвоєнні знань та навичок.
АДАПТАЦІЇ У НАВЧАННІ
Адаптація спрямована на:
- пошук і розроблення способів подання інформації та вивчення предмету дитиною з ООП з урахуванням особливостей її сприйняття;
- використання додаткових засобів і матеріалів (карток, інструкцій, правил тощо);
- розроблення та формування способів перевірки засвоєння знань та навичок.
Для кращого засвоєння матеріалу можна використовувати:
- поділ завдань на кілька, простіших за змістом або покрокових;
- зменшення тривалості виконання завдання або їхньої кількості за умови збереження рівня складності:
- частіші повторення, спрощені інструкції до виконання;
- залучення нетипових методик – комп’ютерних програм, візуалізаційних карток, предметів, аудіо- та відеороликів тощо;
- оформлення навчальних матеріалів з огляду на фізіологічні потреби учня – великий шрифт, виділення кольором, підкреслення.
МЕТОДИКИ ОЦІНЮВАННЯ УЧНІВ, ЯКІ НАВЧАЮТЬСЯ ЗА АДАПТОВАНИМИ ПРОГРАМАМИ
Оцінювання рівня отримуваних знань та навичок за адаптованими програмами також потребує індивідуального підходу.
Рекомендації:
- Письмові завдання можна складати окремо від завдань решти класу на основі індивідуального тестування за темами. Дитині може бути наданий додатковий час на виконання завдань або їхня скорочена кількість зі збереженням складності.
- Учню з ООП може знадобитися допомога асистента або вчителя. Проте варто пам’ятати, що вони не мають розв’язувати завдання замість дитини, а лише надати допомогу в розумінні завдання та алгоритмах дій.
- Можна запропонувати дитині виконати завдання нестандартно – у вигляді презентації, картинок, ілюстрацій – та показати результат особисто вчителю чи в невеликій групі однокласників, а не перед усім класом.
МОДИФІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
Основні завдання модифікації – спрощення, виключення чи ущільнення змісту навчальної програми з урахуванням особливостей учня з ООП. Також вона спрямована на забезпечення активності дитини в навчальній соціалізації (активній участі в навчанні класу) та організацію індивідуальних умов навчання за допомогою додаткових методів і засобів.
Особливість методики в тому, що вона не аналогічна вимогам та змісту навчання спеціальних шкіл. Ідея модифікованої інклюзії в тому, що дитина вчиться за тим же тематично-календарним планом, що і весь клас загальноосвітньої школи. Теми уроків для учня з ООП та решти учнів збігаються, але різняться матеріали, підходи та глибина вивчення. Програми ж спеціальних шкіл можна (і варто!) використовувати як методичний матеріал визначення змісту навчання та класифікацій оцінювання.
Отже, основні принципи модифікації:
- спрощення (зменшення складності цілей і / або змісту);
- виключення (скорочення кількості дисциплін, що вивчаються, або зменшення вимог до кінцевих цілей вивчення предмету та виключення певного змісту);
- поєднання або ущільнення (інтеграція деяких предметів в один курс або інтеграція кінцевих цілей, змісту).
Для модифікації навчальних планів та змісту уроків використовують:
- скорочення обсягу матеріалу, що вивчається на уроці;
- зменшення кількості тем з однієї чи кількох дисциплін;
- заміна завдання на інше за збереження напряму вивчення дисципліни (наприклад, набрати текст на комп’ютері замість писати його ручкою);
- зниження складності завдання (складання замість множення);
- використання додаткових матеріалів – карток, алгоритмів дії, правил – у вигляді малюнків чи позначок;
- повторення інструкцій та алгоритмів дії.
Відповідно, і система оцінювання учнів з ООП, які навчаються за модифікованими програмами, розробляється окремо з урахуванням індивідуальних можливостей. Завдання до перевірки мають передбачати прості дії замість складних (намалювати замість написати, обчислити за допомогою калькулятора тощо).
ПОУРОЧНЕ ПЛАНУВАННЯ
Поурочне планування роботи для особливої дитини – це, переважно, завдання асистента вчителя. Він має отримати від педагога тему і план наступного уроку для всього класу, продивитися навчальний матеріал, що буде використовуватися, проаналізувати інформацію і зробити низку висновків:
- чи потрібна його підопічному психолого-емоційна адаптація на цьому уроці;
- чи достатній рівень попередньої підготовки для розуміння матеріалу;
- чи потрібні додаткові (і які саме) матеріали – адаптовані або модифіковані;
- які саме завдання учень зможе виконати, повністю чи частково, яка допомога йому потрібна;
- чи передбачено залучення дитини до усних відповідей, роботи біля дошки чи в групах;
- які саме інформацію та навички дитина має отримати наприкінці уроку (визначається разом з учителем).
Тобто кожне заняття дитини з ООП у класі має бути пропрацьоване педагогами заздалегідь, щоби провести ним учня покроково, не відволікаючи решту класу від теми уроку.
АДАПТАЦІЯ ТА МОДИФІКАЦІЯ НАВЧАЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ
Коли ми говоримо про навчальні матеріали для дітей з ООП, то в обох випадках є багато спільного. Насамперед, це спрощення: чіткі інструкції та алгоритми виконання, виключення неважливих компонентів, зменшення інформативного навантаження.
Важливе значення має використання додаткових навчальних матеріалів:
- тематичних карток, комп’ютерних програм, кольорів тощо;
- переформулювання правил та інструкцій більш доступними для розуміння й менш “науковими” словами;
- додаткові схеми чи креслення – примітивні, але зрозумілі. Це можуть бути й логопедичні картки, і кубики Зайцева, і календарі, і спеціальні лінійки чи таблички.
Індивідуалізація – також обов’язкова вимога до адаптованих та модифікованих матеріалів. Стосується це як навчальних, так і матеріалів для перевірки засвоєних знань. Усі ці матеріали обов’язково мають відповідати тематиці занять усього класу.
Нові підходи до інклюзивного навчання: спеціальні класи для учнів із ООП
Огляд нового Порядку утворення та умов функціонування спеціальних класів у ЗЗСО
Наказом МОН від 22.08.2024 №1182 затверджено Порядок утворення та умови функціонування спеціальних класів у закладах загальної середньої освіти (далі – Порядок). Цей нормативний акт зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.09.2024 за № 1408/42753 й набуває чинності з 01.09.2025. Як будуть утворюватись та функціонувати окремі класи для навчання учнів із ООП? Розбираємось докладно!
Порядок визначає механізм утворення та умови функціонування спеціальних класів у закладах загальної середньої освіти всіх форм власності і підпорядкування, крім спеціальних закладів загальної середньої освіти та навчально-реабілітаційних центрів.
Спеціальні класи – це окремі класи, що утворюються у закладах загальної середньої освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами у спеціально створених умовах з урахуванням їх індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів.
Утворення та функціонування спеціальних класів і зарахування учнів із ООП
Спеціальні класи утворюються керівником закладу загальної середньої освіти за погодженням із засновником цього закладу освіти або уповноваженим ним органом за наявності відповідного контингенту учнів, матеріально-технічної бази та кадрового забезпечення. Облаштування спеціальних класів здійснюється відповідно до Примірного переліку корекційних засобів навчання та реабілітаційного обладнання для спеціальних закладів освіти. Для організації роботи з персональними даними учнів спеціального класу керівник закладу освіти визначає працівника, відповідального за внесення інформації до системи автоматизованої роботи ІРЦ.
Зарахування учнів до спеціальних класів, переведення до іншого закладу освіти та відрахування здійснюється відповідно до наказу МОН від 16.08.2018 № 367 (зі змінами). Для зарахування дитини з ООП один із законних представників має особисто подати заяву та такі документи:
• висновок про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи, наданий ІРЦ, в якому зазначено категорію (тип) особливих освітніх потреб (труднощів) та рекомендований рівень підтримки у закладі освіти, не нижче другого;
• оригінал або копія відповідного документа про освіту (крім учнів першого класу) за відповідний клас, документ, що підтверджує здобуття освіти;
• копія індивідуальної програми розвитку, складеної у закладі освіти, де особа здобувала освіту (за наявності);
• висновок лікарсько-консультативної комісії про встановлення дитині інвалідності (за наявності);
• копія індивідуальної програми реабілітації особи (дитини) з інвалідністю (за наявності);
• висновок лікаря-сурдолога або лікаря-отоларинголога дитячого (для дітей з порушенням мовлення);
• висновок лікаря-психіатра дитячого (за наявності).
За потреби до одного спеціального класу зараховуються учні різного віку, якщо їх різниця у віці становить не більше 2-х років. За умови однотипності типів особливих освітніх потреб учнів початкової школи створюються з’єднані класи (класи-комплекти), які функціонують відповідно до наказу МОН від 05.08.2016 №944 (зі змінами). Для надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг (допомоги) учням спеціальних класів, вивчення окремих предметів та інтегрованих курсів можуть створюватись міжкласні групи.
Для кожного учня керівник закладу освіти формує команду психолого-педагогічного супроводу, до складу якої залучаються фахівці ІРЦ, що брали участь у проведенні комплексних оцінок розвитку учнів. У період воєнного стану засідання команди супроводу за потреби проводяться в режимі онлайн та/або у змішаному очно-дистанційному форматі.
Медичне обслуговування учнів спеціального класу, харчування та підвезення учнів до закладу освіти та у зворотному напрямку (до місця проживання) здійснюється відповідно до законодавства.
Крім того, згідно з Порядком у закладі освіти створюються спеціальні групи подовженого дня (механізм їх утворення та основні засади функціонування регламентуються наказом МОН від 25.06.2018 № 677).
Гранична наповнюваність спеціальних класів
Залежно від категорії (типу) особливих освітніх потреб (труднощів) та рекомендованого рівня підтримки створюються спеціальні класи із такою граничною наповнюваністю:
1) для учнів із інтелектуальними труднощами, що потребують:
• ІІІ та IV рівня підтримки в закладах освіти – гранична наповнюваність становить не більше 8 осіб;
• V рівня підтримки – не більше 6 осіб.
2) для учнів із функціональними сенсорними труднощами, що передбачають обмеження слухової функції та потребують:
• ІІ та ІІІ рівня підтримки – не більше 12 осіб;
• IV та V рівня підтримки – не більше 8 осіб.
3) для учнів із функціональними сенсорними труднощами, що передбачають обмеження зорової функції та потребують:
• ІІ та ІІІ рівня підтримки – не більше 12 осіб;
• IV та V рівня підтримки – не більше 8 осіб.
4) для учнів із функціональними моторними або фізичними труднощами, що потребують:
• ІІ та ІІІ рівня підтримки – не більше 12 осіб;
• IV та V рівня підтримки – не більше 8 осіб.
5) для учнів із функціональними мовленнєвими труднощами, що потребують ІІ-V рівня підтримки – не більше 12 осіб;
6) для учнів із складними порушеннями розвитку (що передбачають поєднання різних категорій (типів) особливих освітніх потреб, одна з яких потребує IV-V рівня підтримки) – не більше 6 осіб ;
7) для учнів із соціоадаптаційними/соціокультурними труднощами, в тому числі такими, що пов’язані з розладами аутистичного спектра та потребують ІІ-V рівнів підтримки – не більше 6 осіб.
Клас утворюється за умови наявності більш як 50 відсотків граничної наповнюваності класів. У разі недостатньої кількості учнів та за умови забезпечення індивідуального підходу в один клас зараховуються учні, які потребують різних рівнів підтримки. Гранична наповнюваність класу може збільшуватись відповідно до рішення засновника, але не більш як на одну особу.
Організація освітнього процесу у спеціальних класах
Освітній процес у спеціальних класах здійснюється відповідно до освітньої програми закладу загальної середньої освіти, яка в обов’язковому порядку має містити:
• корекційно-розвитковий та виховний складники, що враховують специфіку розвитку та потреби учнів із ООП;
• окремі навчальні плани, які складаються на основі типових освітніх програм для спеціальних ЗЗСО або освітніх програм, розроблених суб’єктами освітньої діяльності, науковими установами, фізичними чи юридичними особами.
Поділ класів на групи для вивчення окремих предметів у спеціальному класі здійснюється згідно з наказом МОН від 20.02.2002 № 128.
Розклад уроків, психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових занять у спеціальному класі складається з дотриманням вимог санітарного законодавства з урахуванням індивідуальних особливостей учнів та затверджується керівником закладу освіти.
За заявою законних представників для учнів спеціального класу може організовуватись навчання за індивідуальною та дистанційною формами здобуття освіти відповідно до законодавства. У таких випадках заклад освіти має забезпечити створення умов для отримання учнями психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг та їхньої участі у спільних заходах школи, позакласній та позашкільній роботі (проведення гурткових занять, конкурсів, олімпіад, екскурсій тощо).
Оцінювання результатів навчання учнів здійснюється згідно із загальними критеріями оцінювання або критеріями оцінювання результатів навчання учнів з порушеннями інтелектуального розвитку, рекомендованими МОН. Учні, які завершують здобуття початкової, базової середньої та профільної середньої освіти, проходять ДПА в установленому порядку та отримують відповідний документ про освіту державного зразка, проте дитини з ООП можуть бути звільнені від її проходження за заявою її законних представників.
Індивідуальна освітня траєкторія учнів спеціального класу
Індивідуальна освітня траєкторія учнів реалізується шляхом розроблення індивідуальної програми розвитку та індивідуального навчального плану (за потреби) для кожного з учнів. Ці документи складаються з урахуванням висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи, наданому ІРЦ, схвалюються педагогічною радою закладу освіти, затверджуються його керівником та підписуються законними представниками учня з ООП.
Індивідуальна програма розвитку має включати такі дані:
• загальна інформація про учня;
• інформація про особливості та динаміку розвитку;
• особливості засвоєння освітньої програми (її окремих освітніх компонентів);
• потреба в індивідуальному навчальному плані;
• перелік психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг (допомоги);
• потреба в асистенті дитини (учня).
У разі відвідування учнем реабілітаційної установи ІПР узгоджується з індивідуальним планом комплексної реабілітації (абілітації) в такій установі.
Індивідуальний навчальний план розробляється педагогічними працівниками спеціального класу у взаємодії з учнем та/або його законними представниками. Він має містити відмінні від визначених освітньою програмою закладу освіти послідовність, форму і темп засвоєння учнем освітніх компонентів. У разі здобуття освіти за формою педагогічного патронажу складання індивідуального навчального плану є обов’язковим.
Вимоги до педагогічних працівників
Корекційна спрямованість освітнього процесу у спеціальних класах забезпечується педагогічними працівниками, які здобули вищу педагогічну освіту ступеня бакалавра, магістра (спеціаліста) за спеціальністю «Спеціальна освіта» або «Дефектологія» та «Корекційна освіта» (для осіб, які здобували вищу освіту до набрання чинності постанови КМУ від 29.04.2015 № 266 «Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти»).
У початкових спеціальних класах та спеціальних класах для учнів, що потребують IV-V рівня підтримки, працюють асистент вчителя та асистент вихователя групи подовженого дня з розрахунку 1 ставка на клас (групу). Їхнє педагогічне навантаження становить 25 годин на тиждень.
За необхідності соціальні потреби учнів під час освітнього процесу задовольняє асистент учня (соціальний робітник, один із законних представників дитини або уповноважена ними особа).
Для аналітичного звіту на команду супроводу
Чи орієнтується учень у розкладі?
Чи може самостійно організувати робоче місце? Скільки часу він на це затрачає?
Чи розуміє і знає призначення навчального приладдя?
Чи вміє користуватися підручником (де зміст? для чого він? як знайти необхідний параграф? скільки часу він для цього потребує?)?
Чи сприймає звернення учителя до всього класу? Чи потребує постійного звернення до нього особисто?
Який темп виконання різних типів завдань (тестове, розгорнуті відповіді, усне тощо)?
Які завдання викликають труднощі?
Чи потребує додаткових вказівок, навідних питань?
Які предмети даються легше, які важче?
Чи легко йде на контакт з оточуючими?
Як веде себе на перерві?
Чи шукає спілкування з однолітками?
Чим захоплюється?
Що вдається найкраще?
Чи має друзів?
Скільки часу витрачає на виконання домашніх завдань? Чи потребує їх спрощення?
Чи потребує сторонньої допомоги?
Як проводить свій вільний час?
Чи зручно розташоване робоче місце учня?
Чи старається працювати в темпі з класом? Наскільки йому це вдається?
Як швидко втомлюється?
Чи відволікається на зовнішні подразники?