
Ми пам’ятаємо сьогодні і завжди,
І голос крові кличе до спомину,
Бо не забуде гіркість билини
Той, хто свічу тримає незгасиму…
З присмаком гіркоти та болю були спогади про трагічну сторінку нашої історії – Голодомор. Не прощену і не забуту, але завдяки п.Наталії Дзюбенко-Мейс та невмирущій праці її чоловіка – відомого американського дослідника Голодомору Джеймса Мейса не лише учні ліцею, але й увесь світ знає правду. Правду, що визволяє, не дозволяє зупинятися і показує обличчя ворога. Ми щиро вдячні п.Наталії Дзюбенко-Мейс, лавреату державної премії ім.Тараса Шевченка, публіцистці, поетці й дослідниці історії України та п.Марії Головкевич за можливість пізнання і відкриття маловідомих фактів та подій, обставин і передумов свідомого нищення української нації. Пам’ятаємо!