Сьогодні особливий день – День української писемности та мови. Це день національної самоідентифікації, коли ми по-особливому можемо відчути єдність та силу духа українців. Мова – єдина найтриваліша річ з усіх проминущих речей. У ній відбито все, що живе в серці народу, але цей образ треба вчитися бачити. В українській мові є понад 600 слів, що звучать майже однаково з відповідними словами санкриту – літературної мови стародавньої Індії. Це декілька тисячоліть тому! Ми пізнаємо ці «дивовижні перлинки», навчаючись любити рідну мову і рідну землю. Нехай же ніколи не забракне нам потреби пізнавати своє, рідне, своєрідне. Адже мова – це теж зброя! Озброїмось нині не стилетом, але стилосом і напишімо диктант авторства Ірини Цілик. Напишімо, щоб засвідчити, що ми теж боремось, боремось разом.
З життя нашого навчального закладу