Основою сучасного виховного процесу є людина як найвища цінність, а провідною тенденцією виховання стає формування системи ціннісного ставлення особистості до соціального і природного довкілля та самої себе. Метою виховання, наголошено у документі, є формування морально-духовної життєво компетентної особистості, яка успішно самореалізується в соціумі як громадянин, сім’янин, професіонал. Зміст виховання складає науково обґрунтована система загальнокультурних і національних цінностей та відповідна сукупність соціально значущих якостей особистості, що характеризують її ставлення до суспільства і держави, інших людей, природи, мистецтва і самого себе. Особлива увага приділяється організації виховної діяльності учнів з урахуванням їх вікових та індивідуальних особливостей.
Учні 1-4 класів, беручи участь у спільних видах діяльності, вчаться будувати свої взаємини з однолітками, входити в колектив ровесників; у них виникає потреба до взаємовимогливості та взаємодопомоги. Тому перед педагогом-вихователем постає важливе завдання: вирізняти мотиви вчинків, роз’яснюючи дитині їх сутність і правильність в різних типових життєвих ситуаціях, даючи їй можливість емоційного “переживання” разом із практичним застосуванням отриманих знань. Слід допомогти дитині розвиватись від елементарних навичок поведінки до такою рівня, для якого необхідні самостійність у прийнятті рішень, і моральний вибір.
Пріоритетними у проведенні форм виховної роботи для учнів 1-4 класів є активні методи, що спрямовані на самостійний пошук істини та сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи і творчості: ситуаційно-рольова гра, сюжетно-рольова гра, гра-драматизація, інсценування, гра-бесіда, гра-мандрівка, екскурсія, ігрова вправа, бесіда, тематичний зошит, усний журнал, групова справа, оформлення альбому, уявна подорож, конкурси, ігри, школа ввічливості, демонстрація, розповідь, моделювання, інсценізація, вікторина, екскурсія, хвилини з мистецтвом, година спостереження, година милування тощо.
Враховуючи нову соціальну позицію підлітків 5-9 класів, завданнями педагогів є розвиток вольової поведінки учнів, навчання умінню володіти своїми емоціями, усвідомлювати їх тощо. Рекомендовано спрямовувати виховну діяльність учнів даного віку на формування їхнього вміння оцінювати власні можливості, ставити мету, навчатися розробляти власні програми самовдосконалення.
Рекомендованими формами виховної роботи для учнів 5-9 класів є відверта розмова, тренінг, гра-експрес, рольова гра, вікторина, веселі старти та естафети, колективна творча справа (КТС), проект, колективне ігрове спілкування, похід, спартакіада, турнір, гра-анкета, колаж, ігрова програма, пошукова гра, екологічна стежка, художня галерея, конкурс-ярмарок, трудовий десант, інтелектуальна гра тощо.
Працюючи з учнями 10-11 класів слід звернути увагу на розвиток мислення старшокласників, на становлення нових мотивів професійного та життєвого самовизначення, допомагати їм визначати та складати плани свого індивідуального розвитку.
Слід враховувати їх вікові особливості (потребу в життєвому самовизначенні, спрямованості на майбутнє, визначенні свого життєвого шляху, майбутньої професії), рекомендовано проводити такі форми уроків, як: диспут, брифінг, відверту розмова, етичний тренінг, конкурс, ділову зустріч, етичний тренінг, тестування, екологічний десант, турнір ораторів, моделювання розвивально-виховних ситуацій, проект, брейн-ринг, сократівську бесіду, філософський стіл, дебати, бенефіс, колаж, презентацію, прес-шоу, круглий стіл, прес-конференцію, фоторепортаж, презентацію-захист, відкриту кафедру, тематичний діалог, захист проектів, поетичну вітальню, самотестування тощо.
Інтерактивні форми передбачають обов’язкове включення аудиторії, яка стає учасником дійства, і його умови потребують від глядача певних дій, знань, вчинків. Інтерактивні форми дають змогу одночасно як подавати інформацію й формувати певні навички, так перевіряти наявний рівень знань та вмінь.
Переваги інтерактивних форм роботи:
- мають високу результативність у засвоєнні знань та формуванні практичних вмінь і навичок;
- дозволяють за той самий проміжок навчального часу збільшити обсяг виконаної роботи;
- сприяють формуванню вміння співпрацювати в команді;
- розвивають гуманні, толерантні стосунки між учасниками навчально-виховного процесу;
- активізують власний досвід, знання та вміння учасників навчально-виховного процесу, розвивають пам’ять та здатність до самоконтролю.
- Використання різних форм проведення годин спілкування у системі роботи класного керівника.
- Найбільш поширена форма проведення класних годин – бесіда. Це планомірна розмова всіх учасників заходу – і учнів, і вчителя – з метою висловлювання думок по даній темі. Переважно думки співпадають, доповнюють, аргументують, виділяють якісь елементи і, навпаки, систематизують і узагальнюють все сказане. Часто проводять кілька класних годин-бесід під загальною назвою. Це вже цикл бесід. Як правило, теми для бесід підбираються знайомі для учнів, з метою поглиблення їх знань, розвиток уміння висловити свою думку чи доповнити сказане товаришами. Прикладами тем для бесід можуть бути, наприклад, «Режим дня», «Правила поведінки», «Мій друг», «Ними гордиться країна» і т.д. Для циклу бесід підбираються більш поширені теми: «Моя рідна Україна», «З історії держави», «Людина з легенди»…
- Видами бесід можна вважати круглий стіл (теми «Взаємовідносини з батьками/друзями», «Дорослі і діти»), відверту розмову («Як би ти жив, якби міг жити як хочеться», «Якби я був директором школи», «Культура сімейного життя»), годину духовності («Людина і Всесвіт», «Міфи і сучасність», «Божа наука»,) філософський стіл («Щастя», «Зміст життя», «Видатні філософи минулого»), годину спілкування («Бути на Землі Людиною», «Розкажи мені про себе»)…
- Кожна особистість має свою власну думку чи свій погляд на багато різноманітних речей. Коли учні не погоджуються з висловлюваннями, можуть сперечатися і переконувати, класна година матиме форму диспуту чи дискусії. Темами для диспутів можна обрати «Мій вчорашній день: корисний чи ні?», «Друг – це друге я?», «Музика/театр/кіно у моєму житті», «Навчання – чия це особиста справа?»; дискусій – «Школа – мій дім?», «Ким бути – яким бути?», «Закон товариства». До даної групи класних годин можна віднести практичні заняття («Про смак і моду», «По одягу зустрічають»), рольові ігри («В магазині», «Родина і сім’я»), ігри-тренінги з культури спілкування, години розв’язування проблемних ситуацій, які склалися у класному колективі («Домашнє завдання, чому воно не виконується?», «Шкідливі звички», «Відвідування школи»).
- Не всі класні години повинні мати серйозний характер, вирішувати повсякденні важливі проблеми. Іноді варто дати учням можливість пошуку цікавої, розважальної інформації для допитливих. В такому разі класна година матиме форму гри, конкурсу чи вікторини. Наприклад, екскурсія-експедиція «Легенди/пісні мого краю», заочна подорож «По континентах», аукціон народної мудрості (загадки, прислів’я), конкурс «Що ти знаєш про Україну?», гра «Що? Де? Коли?», «Мандрівка професіями», «Словничок ввічливих слів», «Давайте говорити компліменти», ділова гра по вирішенню серйозних проблем і обговоренню цікавинок «У моїй країні…», єралаш «Гумористичні ситуації»…
- Учням подобаються класні години-монологи, які мають пізнавальний характер, проводяться і готуються ними самими. Це лекція «Сучасна музика», «Етика – наука про мораль», усний журнал «Сторінками улюблених газет/журналів», урок пам’яті (розповідь про подію чи людину), жива газета «У світі тварин/рослин», уроки гарної поведінки «Що таке ввічливість/чемність/чесність…», огляд преси, репортаж «Чим живе сьогодні світ/країна», прес-конференція «Сторінками твоїх підручників».
- Готуючи класні години, потрібно дозволити учням запропонувати теми, які їх цікавлять, і форму їх проведення. Щоб класна година допомогла отримати ефективний результат, могла стати цілісним доповненням у системі виховання класного колективу, доцільно проводити попередні анкетування і тестування на різноманітні теми. Часто учням важко висловити вголос своє бачення даної проблеми, тоді варто провести письмову сповідь («Внутрішнє бачення свого я», «Чому я такий?»), націлюючи на дачу відповідей на конкретні запитання.
- Які б форми не використовувалися при проведенні класних годин, класний керівник повинен формувати дружні взаємовідносини у класному колективі, прищеплювати учням навики планування спільної роботи, виховувати в учнів позитивні риси характеру, сприяти розвитку мовленнєвої дітей, уміння спілкуватися, висловлювати свою думку, розвивати інтерес до активізації пізнавальної діяльності, формувати організаторські уміння і навички.
Джерело інформації:
https://vseosvita.ua/library/seminar-praktikum-novi-formi-roboti-klasnogo-kerivnika-z-ucnami-104116.html