Багато хто з батьків вважає, що проблема булінгу ніяк не стосується їхньої дитини, а навіть якщо так, то це не серйозно, це – «школа життя». А хтось занадто зайнятий роботою, клопотами і не звертає на це увагу. «На жаль, такий підхід може нашкодити вашій дитині та призвести до неприємних, або, навіть, трагічних наслідків», – зазначив освітній омбудсмен Сергій Горбачов, – «Саме тому треба постійно нагадувати про небезпеку цього ганебного явища та допомагати батькам захищати дітей».
За даними дослідження, яке провів ЮНІСЕФ, майже кожна дитина вже зустрічалася або зіштовхнеться з булінгом в майбутньому. Для того, щоб обрати правильний спосіб дій допомоги дитині, треба добре знати, ким саме була ваша дитина у ситуації булінгу: свідком, жертвою, кривдником.
Дуже важливо мати у родині довірливі стосунки, щоб відверто говорити з дитиною і мати можливість їй вчасно допомогти.
Звичайно, говорити на ці складні і болючі теми треба дуже обережно, розуміючи можливі наслідки.
Можливо, перша розмова буде невдалою. В такому випадку зберігайте спокій, запасіться терпінням і спробуйте ще! Якщо дитина не дуже активно відповідає, чи каже «не знаю», можна запропонувати подумати разом, пошукати інформацію і все ж таки повернутися до розмови через декілька днів. Не бійтеся говорити на цю тему, особливо якщо у вас є підстави підозрювати, що з
дитиною не все гаразд.
Якщо ваша дитина жертва…
Якщо вашу дитину цькують у ліцеї, це може бути дуже болючим досвідом як для неї, так і для вашої родини. Ось кілька речей, які ви можете зробити, щоб підтримати свою дитину, якщо її булять:
Ніколи не пропонуйте дитині “не звертати уваги”, ігнорувати знущання.
Не звинувачуйте свою дитину в тому, що її цькують. Не припускайте, що ваша дитина зробила щось, щоб спровокувати булінг.
Дозвольте дитині розповісти про свій досвід булінгу.
Співпереживайте своїй дитині. Скажіть йому або їй, що булінг – це неправильно, що ситуація, яка склалася – не його вина, і що ви раді, що він чи вона мала сміливість сказати вам про те, що відбувається.
Навіть якщо ви не вважаєте, що ваша дитина поводилася в ситуації булінгу правильно, не критикуйте його чи її. Дітям часто буває дуже важко визначити, як найкраще реагувати.
Не заохочуйте фізичну помсту.
Слідкуйте за своїми емоціями. Захисні інстинкти батьків збуджують сильні емоції. Хоча це важко, відступіть і обачно рушайте до наступних кроків.
Негайно зверніться до класного керівника, будь якого вчителя, психолога, соціального педагога чи директора ліцею та поділіться своїми занепокоєннями щодо знущань, які зазнала ваша дитина.
Тісно співпрацюйте з педагогами та практичним психологом, щоб допомогти вирішити проблему.
Заохочуйте дитину розвивати інтереси та захоплення, які допоможуть створити стійкість у складних ситуаціях, таких, як булінг.
Заохочуйте дитину налагодити контакт з доброзичливими учнями в її класі, або допоможіть дитині познайомитися з новими друзями поза ліцеєм.
Навчіть стратегії безпеки дитини, наприклад, як шукати допомоги у дорослої людини.
Переконайтесь, що у вашої дитини безпечне та любляче домашнє середовище.
Якщо вам або вашій дитині потрібна додаткова допомога, зверніться за нею до психолога.
Якщо ваша дитина кривдник…
Якщо ваша дитина знущається над іншими дітьми в ліцеї, це потрібно припинити. Ось деякі речі, які ви можете зробити вдома, щоб вирішити проблему з дитиною:
Дайте зрозуміти дитині, що ви серйозно ставитеся до знущань і що це ненормально.
Складіть правила для своєї дитини щодо її поведінки. Хваліть дитину за дотримання правил і використовуйте нефізичні та логічні наслідки, коли правила порушені.
Проводьте більше часу з дитиною і пильно слідкуйте за її діяльністю. Дізнайтеся, хто друзі вашої дитини, як і де вони проводять вільний час.
Розширюйте таланти своєї дитини, заохочуючи його чи її до участі у позитивних заходах (таких як гуртки за інтересами дитини, уроки музики чи спортивні змагання).
Поділіться своїми проблемами з класним керівником, психологом, соціальним педагогам або директором ліцею. Працюйте разом, щоб надіслати дитині чітке повідомлення про те, що його чи її знущання повинні припинитися.
Якщо вам та вашій дитині потрібно більше допомоги, поговоріть із психологом або психологом за межами ліцею. Не бійтеся звертатися по допомогу!
Якщо ваша дитина свідок…
Багато дітей є свідками випадків булінгу у школі. Важливим є те, що активна позиція людини, яка бачить знущання, може зупинити булінг. Разом з тим діти, занепокоєні власною безпекою, часто залишаються осторонь. Правильними діями в такому випадку є підтримка жертви, засудження кривдника, звернення до дорослого. Якщо ваша дитина розповідає вам про булінг, який вона спостерігає в ліцею, ви можете зробити наступне:
Закликайте свою дитину до усного втручання, якщо це безпечно, говорячи наприклад: «Охолонь! Це нічого не вирішить. “
Вчіть дитину не сміятися і не спостерігати тихенько за знущаннями. Це лише заохочує кривдника, який хоче бути в центрі уваги. Не надавати йому цю увагу – правильне рішення.
Заохочуйте дитину надавати підтримку постраждалому – особисто чи в публічній ситуації, наголошуючи, що ситуація знущання не нормальна і не правильна.
Закликайте дитину розповісти про булінг дорослому, якому вона довіряє. Розмова з дорослим не є виказуванням чи доносом – це акт мужності та безпеки. Запропонуйте піти до дорослого з другом, якщо так буде простіше.
Допоможіть дитині підтримувати інших, які схильні до насильства. Навчіть дитину включати цих дітей у спільну діяльність.
Підтримуйте і хваліть вашу дитину, якщо вона намагалася діяти, щоб припинити булінг, навіть якщо ці зусилля не мали успіху.
Попрацюйте зі своєю дитиною, щоб тренувати конкретні способи, яким він чи вона може допомогти припинити знущання. Наприклад, рольова гра з нею про те, що вона може сказати чи зробити, щоб допомогти тому, хто зазнає знущання.
При підготовці використані матеріали сайту http://www.violencepreventionworks.org/