Page 6 - Історія гімназії.-Вип.1

11 12

Коцан Ірина Іванівна ли активну участь учні і вчителька Сокольник Олександра
Омелянівна.
(народилась у 1933 році.)
Особливо запам’яталися літературні вечори до юві-
З 1950 р., після закін- лейних дат письменників Тараса Шевченка, Івана Франка,
чення середньої школи, Лесі Українки, Олександра Довженка.
Незабутнє враження справили на глядачів вечори пе-
працювала вчителем почат-
рших колядок, вертепів, гаївок, на які запрошували не тіль-
кових класів у селі Погірці
Самбірського району. ки гостей, а й побували у читальнях (клубах) заводів, у бу-
У 1951-55 рр. навча- динку для літніх людей у Підбужі. Коли приїздили гості-
лась у Дрогобицькому пед- учасники фестивалю з усього колишнього Союзу, вони бу-
ли запрошені на українські вечорниці, а на згадку ми пода-
інституті. Після закінчення
рували їм вишивані рушники.
працювала вчителем у Грі-
мнівській середній школі Такі види позакласної роботи розширяли кругозір уч-
Городоцького району. З нів, давали можливість виявити таланти, привчали не боя-
1960 року вчителювала у тися виступів на аудиторію. Не було байдужих серед учнів,
усі брали активну участь в межах своїх здібностей.
середній школі №1
Чи любили мене учні як учителя? Не знаю. Я їх усіх
ім.І.Франка м.Дрогобича.
Крім викладання українсь- любила, раділа за них, за їхні успіхи, переживала, коли
кої мови та літератури, як і кожен вчитель, виконувала різ- щось не вдавалося, і ніколи, ніколи їх не забуду.
ні доручення: керівник методоб’єднання вчителів україн- Жаль тільки, що школа, педагогічний колектив, не
часто нас, колишніх вчителів, згадує.
ської мови та літератури, секретар педагогічної ради шко-
Після виходу на пенсію з середньої школи №1 пра-
ли, вела гурток любителів рідного слова, керівник секції
юних франкознавців, відповідала за організацію літератур- цювала три роки викладачем української мови та літерату-
них вечорів і ранків, була класним керівником. Разом з уч- ри в Дрогобицькій гімназії.
нями проводили екскурсії, відвідали місця, зв’язані з жит-
тям та діяльністю І.Франка, ходили стежками Каменяра
(Дрогобич, Львів, Івано-Франківськ, Коломия, Тернопіль,
Турка, Славськ, Сколе, Белелуя, Снятин, Криворівня, Ясе-
ниця Сільна, Нагуєвичі).Зібраний матеріал оформили в ка-
бінеті, який назвали кімнатою Івана Франка. У зв’язку із
вказівкою керівництва цю кімнату було ліквідовано, а в
цьому класі ми оформили кабінет української мови та літе-
ратури. У 1989 році було поновлено кімнату Івана Франка
в кабінеті української літератури, в оформленні якого бра-