Page 5 - Ними школа стоїть.-Вип.7

9 10

Надольська Б. Написання книги історії навчального закладу матеріалів взяв на себе колишній гімназист Мирон Дутко. Майже всі фотографії,
2
та створення шкільного музею «Рідна школа» які поміщені на стендах, він збирав, робив з них копії. Протягом року збирали
Коли блиснула зоря незалежності України, у серці гімназистів ожило матеріали до музею. Було вирішено музей оформити і відкрити в час святкування
сподівання на відновлення історичної справедливості та повернення СШ№1 70-річчя гімназії. На Дрогобиччині, як і по всій Україні, після розвалу СРСР,
статусу гімназії. Проте численні зусилля не принесли результату. Для збереження наступила криза, - ні грошей, ні матеріалу, а оформляти треба. Винайшли трохи
пам’яті було вирішено збирати матеріали для написання книги історії гімназії, а грошей і оформили стенди. Директор школи М.Г.Ковалишин домовився з
також паралельно працювати над створенням у школі музею історії навчального тодішнім директором Дрогобицького долотного заводу Т.Я.Іликом, що за
закладу. оформлення стендів буде оплачено по спонсорському рахунку. Я з художником
Зі спогадів В.П.Рубчука : «Учителі Й.М.Мороз та О.Й.Яців працювали в В.Зенькіним, який оформляв стенди, пішли на долотний завод, пред’явили
архіві у м.Самборі, де знайшли матеріали, що навчання в нинішньому приміщенні накладні, - гроші були перераховані. Матеріали стендів дали для музею
СШ №1 почалося саме у 1928 році. Група викладачів почала працювати над не гімназисти.
легким, проте вельми важливим завданням – створенням книги, що висвітлювала Крім музею, було вирішено оформити меморіальні дошки і відкрити їх на
б систематизовану історію гімназії – СШ №1. Почав цю роботу викладач гімназії, будинках, де жили викладачі І.Чмола та Бурко, на фасаді СШ №1 та будинку-
відтак вчитель математики Михайло Попель, який написав давню історію гімназії. бурсі, де вчився генерал-хорунжий Грицай. Дошки ці виготовив комбінат
Вчителі історії М.Я.Кочиндик, О.В.Лепак та Й.М.Мороз збирали, комунальних підприємств за сприянням директора В.М.Хруща.
систематизували та оформляли матеріали функціонування української гімназії та Далі на засіданнях організаційного ядра було прийнято рішення, щоб
середньої школи №1. Як наслідок – у 1991 р. вийшла у світ книга “Рідна школа в вулицю Інститутську перейменували на вулицю Карманського (колишній учитель
Дрогобичі”, яка і зараз є важливим джерелом вивчення історії зародження та гімназії), вулицю Островського – на вулицю І.Чмоли (колишній учитель гімназії).
діяльності нашого навчального закладу». 20 вересня розпочалося свято з нагоди 70-річчя гімназії великим збором
У написання цієї праці було вкладено багато зусиль, автори працювали у гімназистів на подвір’ї школи. На свято прибули гімназисти з усіх куточків
самбірському архіві, збирали та систематизували численні матеріали. На жаль, України та тодішніх ще союзних республік Радянського Союзу, з далеких діаспор
ця книга побачила світ під авторством не вищеназваних педагогів. Америки, Бразилії, і тому свято за своїм розмахом набрало значимості
У 1991 році ініціативна група у складі колишніх гімназистів Мирона Дутка, Всесвітнього форуму. У своєму виступі голова міста Дрогобича М.Глубіш зачитав
Левка Луціва, Надії Костик, до яких згодом приєдналась Корнелія Глинська, рішення сесії міської ради про перейменування вулиць, після збору всі учасники
зайнялась пошуком матеріалів для оформлення музейної кімнати історії гімназії. відкрили меморіальні дошки, і в кінці першого дня свята відбулася перша
Збирали світлини, документи, відомості про загиблих під час національно- екскурсія до музею гімназії. Першу екскурсію провів Мирон Дутко. Хвилювання,
визвольних змагань, оформляли фотостенди. Суттєву фінансову допомогу у цій радощі, плач (на радощах), коли колишні гімназисти побачили себе і своїх
роботі надали шефи школи – Дрогобицький долотний завод. однокласників, які загинули за волю України. Пам’ять полеглих було вшановано
Згадує В.П. Рубчук: «В короткім часі у 1991 році було створено хвилиною мовчання.
організаційне ядро, до якого увійшли М.Г.Ковалишин – директор школи, голова; Ось так радісно і урочисто було відкрито музей української гімназії
В.П.Рубчук – заступник директора школи з виховної роботи, заступник; М.Дутко, товариства “Рідна школа” в м. Дрогобичі у 1991 році».
М.Костик, Л.Луців, Лялюк, Покиданська, Л.Вітвицька – колишні гімназисти, 24.10.2002 р. двері музею “Рідна школа” знову гостинно відчинилися для
пізніше було дообрано К.С.Глинську. Свято було призначено на травень, але у почесних відвідувачів після багаторічної перерви. В оновленій кімнаті було
зв’язку зі святкуванням 900-річчя Дрогобича і відкриттям пам’ятника велелюдно. Адже відбувалась небуденна подія – здійснювався чин посвячення та
Т.Шевченку, перенесено на вересень. відновлювалась робота шкільного музею. Почесними гістьми цього свята були
Необхідно було провести величезну роботу. До підготовки свята був п.Надія Костик, п.Левко Луців, п.Стефанія Колінко-Мацюрак, п.Володимир
залучений весь педагогічний колектив. Почалася не тільки організаційна, а й Кунців, п.Олена Німилович, п.Ярослав Кирилів, п.Богдан Чапля, сестри п.Ліда і
пошукова робота. п.Любов Дутко, п.Михайло Мацюпа, п.Ярослав Ольховий, п.Михайло Богаченко.
На одній з організаційних нарад я подав ідею створення музею історії На жаль, серед колишніх гімназистів уже не було п.Мирона Дутка, який
школи. Було виділено приміщення для організації музею. Почався збір матеріалів. відійшов у вічність у серпні 2002 році. Саме він у 90-их рр. найбільше працював
Налагоджувались зв’язки з випускниками гімназії. Найбільшу ношу по зібранні для відкриття даного музею. Присутні вшанували його пам’ять хвилиною
мовчання.
Після проведення о.Мирославом Соболтою чину освячення оновленої
2 Під керівництвом Фаринович С.Р музейної кімнати було здійснено екскурс у 90-ті, коли музей створювався. А потім