Page 13 - Ними школа стоїть.-Вип.7

25 26
5
Кубійович В. «Рідна Школа»
Українське Педагогічне Товариство, осв.-виховне т-во, засноване 1881 у
Львові, як «Руське Товариство Педаґоґічне», з завданням:
а) «промишляти над потребами руского народа на поли шкіл народних,
середних і висших, займатися оснуванєм руских шкіл і піддержувати справи
вихованя публичного і домашного на основі матерного язика;
б) подавати членам поміч так моральну, як і матеріяльну».
Для виконання цих завдань т-во організувало боротьбу за укр. школу в
Галичині (1881 на понад 3 000 укр. громад було всього 1 529 шкіл з укр. мовою
кавчання) шляхом меморіялів і петицій до влади і поширення зацікавлення
шкільними справами серед загалу укр. суспільства; творило бурси для сіль. молоді
5 З енциклопедії українознавства
у Львові (1905 — 4) і на провінції (16), щоб уможливити їй науку у сер. школах;
видавало дитячу літературу і книжки для широких мас белетристичного і наук.-
популярного змісту (з 1886 у в-ві «Бібліотека для молоді», до 1906 — 118 кн.),
дитячий ж. «Дзвінок» (1892 — 1914), шкільні підручники й читанки, щорічний
стінний календар (з 1889); присвячувало увагу проф. справам учительства аж до
постання 1905 тва Взаємна Поміч Укр. Вчительства, а частково й пізніше та
видавало ж. «Учител» (1889 — 1914). Відносно пізно Т-во почало організувати
приватне шкільництво (1898 — перша укр. виділова дівоча школа ім. Шевченка у
Львові, 1903 — дівоча учительська семінарія у Львові і 1907 — школа вправ при
ній, 1908 — перша сіль. нар. школа у Зарваниці). Т-во творило філії (перша 1888
у Щирці); 1906 їх було 33, а ч. чл. збільшилося з 83 (1881) до 943 (1900) і 3 000
(1906).
1912 на підставі зміненого статуту Т-во прийняло назву — Укр. Пед. Т-во
(УПТ), філії Т-ва названо кружками, що об’єднувалися на певній території в
Союзи кружків, так що УПТ стало автономно-федеративним т-вом. За останні pp.
перед першою світовою війною УПТ присвячувало більше уваги відкриттю нових
шкіл, зокрема сер., і курсів, які підготовляли сіль. молодь до гімназій і
учительських семінарій, творило численні курси для неписьменних, бібліотеки,
далі поширювало мережу бурс (за 1907 — 14 їх постало 26) і видавничу діяльність.
1914 УПТ мало 18 нар. шкіл, 38 підготовчих курсів, 7 гімназій; ч. чл. зросло до 4
814, згуртованих у 59 кружках. Деяким недоліком укр. (приватного шкільництва
була двоїстість його праці: ним керували у 1910 — 14 як УПТ, так і Крайовий
Шкільний Союз, до складу якого входило УПТ; компетенції обох установ не були
ясно розмежовані. Клопотання УПТ в урядових установах спричинилися у деякій
мірі до збільшення мережі укр. нар. (1914 р. — 2 510) і сер. (6 гімназій, 10
утраквістичних семінарій) шкіл у Галичині.
Визначнішими гол. Руского (Укр.) Пед. Т-ва до 1918 були: А. Яновський
(перший гол.), о.В.Ільницький, о.І.Чапельський, О.Барвінський, Е.Харкевич,
О.Макарушка, о.Т.Войнаровський; ін. діячі: о.О.Базюк, А.Вахнянин, Г.Врецьона,
Р.Заклинський, К.Малицька, К.Паньківський, Ю.Романчук, о.О.Стефанович,
В.Шухевич й ін.
Після занепаду діяльности під час світової і визвольної війни УПТ довелося
працювати в умовах ліквідації поль. владою укр. нар. шкіл (залишилося лише 352
школи з укр. мовою навчання) і неприхильної настанови поль. влади. Щойно після
зміни статуту 1924 умови праці УПТ дещо покращали; проте не було дозволено
йому поширити діяльність на півн.-зах. землі. 1926 змінено назву УПТ на «Рідна
Школа», Укр. Пед. Т-во (термін «Р. Ш.» вживався вже раніше). Членство в «Р. Ш.»
було одноступневе, т-во очолювала Гол. Управа у Львові, вибирана на Заг. з’їздах
«Р. Ш.». Низовими клітинами були кружки «Р. Ш.»; посередніми орг. ланками —
пов. Союзи кружків; у тих пов., де їх не було, керівництво вели кружки «Р. Ш.» у
пов. м. Ч. гуртків і їх членство постійно зростало так, що 1939 55% укр.
місцевостей у Галичині мали свої кружки «Р. Ш.», а членство «Р. Ш.» охоплювало
бл. 8% укр. населення у віці 20 pp. і більше; ч. пов. союзів — 30. Зростання кружків
і членства видно з таблиці: