Page 7 - Ними школа стоїть.-Вип.5
P. 7
прийшла, щоби бути при переході душі Митрополита з тіла у переслідування Церкви радянською владою" (березень 1940 ),
вічність”. У кімнаті запанувала гробова тиша.” (П.Шкарб’юк. "До виїжджаючих на роботи Райху" (22.12.1942), "До
“Виноградник Господній”. - Львів, 1995р. – с.194). Після тяжкої і працюючих у Німеччині" (16.04.1943).
виснажливої хвороби о.Андрей помер 1 листопада 1944 р. ІІІ - застосування християнської етики до суспільно-
Похований у підземеллі собору св. Юра у Львові. На похороні політичної діяльності. Це - 34 послання, в яких є рекомендації як
було багато людей, представників НКВС, а М.Хрущов привіз застосовувати на практиці християнську етику.
вінок від Й.Сталіна. Пам’ять народна
За сорок п’ять років на митрополичому престолі Після знищення українських греко-католицької (1946р.) і
Митрополит А.Шептицький виховав для українського народу автокефальної церков (1930) влада доклала усіх зусиль, щоб
справжніх душпастирів, які, за прикладом свого учителя, не стерти навіть ім’я Митрополита із пам’яті народу. У 1947 р. було
цуралися рідного народу у важку хвилину випробувань, закрито собор св. Юра, де лежало тіло А.Шептицького, щоб
ризикували своїм життям, коли рятували інших. віруючі не змогли прийти і вклонитись йому. За благородні
Творчість Андрея Шептицького вчинки, непорочне життя, щедрість та доброту уже мертвого
Пастирське вчення Митрополита на суспільну тематику Митрополита народ вважав святим. Але тодішня влада не
можна умовно поділити на три групи. допустила появи жодного слова в засобах масової інформації
І - основи християнського суспільного життя. До неї про Митрополита. Після розпаду СРСР люди згадали про
належать 16 документів програмного характеру, які висвітлюють Митрополита Андрея Шептицького.
загальні принципи християнського суспільного життя: 28 липня 1990 р. було відновлено Народну Лічницю,
“Християнська Робота” (2.08.1899), ”Християнська родина” засновану 22 січня 1903 р., що 10 квітня 1938 р. стала народним
(1900), “Найбільша Заповідь” (4.01.1901), “О супружинстві і шпиталем. Було відновлено товариство “Народна Лічниця”,
родині”(17.02.1902), “О місіях і духовних вправах” (12.07.1902), обрано раду, контрольну комісію і товариський суд.
“О канонічній візитації” (26.07.1902), “О квесті соціальній” Через 5 днів після цього у с. Прилбичах Яворівського
(21.05.1904), “О церковнім братстві” (два послання лютий 1905), повіту, на отчій землі Митрополита, відбулося святкування 125-
“О відданю ся Христовій любові” (29.05-11.06.1909), “Послання річчя від дня його народження. Біля родинної каплички
з закликом до єдности і солідарности” (12.07.1923), “Про Шептицьких гості з Канади, Аргентини та Франції відправили
покаяння” (січень 1934), “Про милостиню” (березень 1940),”Про молебень і панахиду за Слугу Божого Андрея. Цього ж дня в
ліберальну совість” (30.04.1942), “Про милосердя“ (червень Прилбичах відбулось освячення могил Українських Січових
1942), “Не убий“ (21.11.1942) Стрільців. У четвер 27 жовтня 1994 р. єпископ-ординарій
ІІ - звернення до окремих груп і спільноти. Це 14 послань: Самбірсько-Дрогобицької єпархії Української греко-католицької
“До Української інтелігенції” (27.01.-9.05.1900), “До моїх любих церкви Юліан Вороновський видав послання “З нагоди 50-річчя
гуцулів” (21.11.1900), “Послання до поляків греко-католицького смерті Слуги Божого Андрея Шептицького”.
обряду”(16.05.1904), “О солідарности” (31.01.1905), “Про
слідовність у громадському житті ” (11.01.1906), "Слово до
Української молоді" (1932), "Хто винен “ (1934), "До недужих"
(січень 1934) , "До Української молоді" (грудень1939 ), Про
