З життя нашого навчального закладу
Іван Франко надзвичайно актуальний сьогодні, у час війни, розв’язаної росією проти України. Слово цього Велета є надійним духовним бронежилетом, який не тільки захищає, а й вселяє віру в нашу Перемогу.
Титан праці, велет духа, Великий Каменяр… Іван Франко – українець, якому судилося стати виразником дум рідного народу і його пророком. Усе своє життя боровся за право українців мати власну державу. І сьогодні, у непростий час війни з російською ордою, твори поета згуртовують народ, надихають на нові звершення, вселяють віру у Перемогу.
Ліцей №1 імені Івана Франка відзначив 165-ліття Каменяра святковою академією «Нам пора для України жить», в якій взяли участь учні та педагоги навчального закладу. Захід розпочався виконанням святої для кожного українця пісні на слова Франка «Не пора, не пора, не пора москалеви й ляхові служить».
У понеділок 31 травня 2021 в рамках IX Літературно-мистецької академії «Країна Франкіана» у ліцеї №1 імені Івана Франка відбулась Літературна кав’ярня «Іван Франко мовами народів світу». Модератором заходу була вчитель англійської мови Демків Ю.М. Захід відбувся у затишній і невимушеній атмосфері. Гості і учасники заходу мали змогу скуштувати тістечка і випити ароматної кави та чаю, відчуваючи себе відвідувачами справжньої кав’ярні.
28 травня виповнюється 105 років з дня смерті Каменяра. Ліцей №1 імені Івана Франка вже традиційно взяв участь у пам’ятному вічі, що проходило в межах літературно-мистецької академії «Країна-Франкіана – 2021». Вчімося в нашого патрона сили духа та ставаймо синами народа, що вгору йде!
Світлана Фаринович
вчитель української мови та літератури
Я син народу, що вгору йде…
Іван Франко
28 травня, 105 років тому, відійшов у вічність Іван Франко. Велетень духу, найпотужніше інтелектуальне крило української культури, він мав право заявити: “Я син народу, що вгору йде… ” Усім своїм життям митець подав гідний подиву, захоплення й наслідування зразок любові і відданості своєму народові.
Нехай пам’ять про славного Каменяра ніколи не згасає у наших серцях, як не згасає запалений ним вогник надії на “поступ, щастя й волю”, що є тим духом, який ” тіло рве до бою” і кличе “скалу сесю розбить”. Це дух самого Франка, який устами свого Мойсея заповів нам:
