«На другий день після початку війни я пішов добровольцем на фронт попри те, що навіть не служив в армії. Воював більше року. Мене затрьохсотили, а потім пішли двохсоті – один, другий, третій, – в очах Воїна заблистіли сльози. – Ви думаєте, чоловіки не плачуть? Плачуть, ми теж не з заліза. Найбільше хочу вернутися до своїх. Ось одягну протез замість ноги і піду. Тільки, мабуть, не дозволять…»
