Радіодиктант національної єдності 2021
УВАГА!
09.11 – Сідайте за стіл (комп’ютер уже ввімкнений!) – будемо писати диктант. Але не звичайний – як у школі. Тож без паніки.
Спецефір “Суспільної студії” транслюватиметься на загальнонаціональному телеканалі UA: ПЕРШИЙ, регіональних суспільних мовниках, ютуб-каналі UA: ПЕРШИЙ та на фейсбук-сторінках Суспільного мовлення, UA: ПЕРШИЙ та регіональних філій Суспільного. І традиційно Радіодиктант звучатиме по всій країні на хвилях Українського радіо та Радіо Культура (також на ютуб-каналі та фейсбук-сторінках Українське радіо та Радіо Культура). Приєднуйтесь до фейсбук-події “XХI Радіодиктант національної єдності” та стежте за оновленнями
Виставка-конкурс учнівських есе “Я- Дрогобичанин”
«Дрогобич для мене як перше кохання. Будемо разом чи ні, тільки долі відомо. Але залишиться в пам’яті назавжди, і точно серце буде стискатись при слові Дрогобич…»Творчість – це поважна пані, яку не пізнати розумом, а тільки серцем. В ліцеї №1 імені Івана Франка ця пані є не в гостях, а вдома. Тут діти люблять творити і вміють це робити. Свідченням цього стала виставка-конкурс есе «Я – Дрогобичанин» до дня народження рідного міста. Учасниками конкурсу стали 154 учні.
“900 і трішки 30”
Учениця 9-В класу Діана Янкевич дарує авторську поезію рідному місту в день його народження.
“Я – Дрогобичанка”
Творчо святкуємо
930-ліття рідного міста.
Я син народу, що вгору йде…
Я син народу, що вгору йде…
Іван Франко
28 травня, 105 років тому, відійшов у вічність Іван Франко. Велетень духу, найпотужніше інтелектуальне крило української культури, він мав право заявити: “Я син народу, що вгору йде… ” Усім своїм життям митець подав гідний подиву, захоплення й наслідування зразок любові і відданості своєму народові.
Нехай пам’ять про славного Каменяра ніколи не згасає у наших серцях, як не згасає запалений ним вогник надії на “поступ, щастя й волю”, що є тим духом, який ” тіло рве до бою” і кличе “скалу сесю розбить”. Це дух самого Франка, який устами свого Мойсея заповів нам:
Конкурс-захист проектно-дослідницьких робіт Секція: українська мова та література
Ні, я жива, я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає!
Крізь роки промовляє до нас Леся Українка, вклавши у вуста Мавки, героїні чудової “Лісової пісні”, ці особливо яскраві слова, що стали пророчими для самої поетеси, яка в собі, у своєму серці несла вогонь поезії, вогонь любові. Ці ж рядки стали назвою міського конкурсу, присвяченого 150-річчю від дня народження нашої Лесі.
Учні ліцею №1 імені Івана Франка взяли активну участь у відзначенні цієї ювілейної дати, зокрема в конкурсі ” Ні, я жива, я буду вічно жити! Я маю в серці те, що не вмирає!”.