Останній дзвінок – це завжди дуже щемливий момент. Сьогодні ця бентежна радість за наших дітей змішана з болем війни, переживанням за майбутнє, такою обережною надією і вірою.
Ми перейшли непростий рік: навчання під час повітряних тривог, репетиції в укритті, але це не зменшило нашого запалу, єдності думок, спільно докладених зусиль до кожного наступного кроку у завтра. Не бійтеся робите те, чого не вмієте! Пам’ятайте: ковчег збудував любитель, професіонали збудували “Титанік”.
